ДИНАМІКА РІВНЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПІСЛЯГОСТРОМУ ПЕРІОДІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Autor

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.1

Słowa kluczowe:

реабілітація, фізична терапія, якість життя, МКФ, холецистектомія

Abstrakt

Мета – визначити динаміку рівня функціонування діяльності та участі пацієнтів середнього віку із гострим калькульозним холециститом (ГКХ) та хронічним калькульозним холециститом (ХКХ) після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЦ) у післягострому періоді реабілітації та ефективність розроблених індивідуальних реабілітаційних програм. Матеріал. Включено пацієнтів середнього віку від 45 до 59 років із ХКХ (n=40) та пацієнтів із ГКХ (n=40), яким була проведена лапароскопічна холецистектомія у хірургічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні (ІФЦМЛ) у 2019–2020 роках. Здійснювали оцінку щодо наявності порушень функціонування, активності та участі із використанням міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Дослідження просте, рандомізоване, із засліпленням оцінювачів під час опитування, обстеження та обробки отриманих даних. Критерії виключення: наявність у пацієнтів нейропсихічної патології; відмова пацієнтів від участі в дослідженні. Вибування із дослідження не було. Статистичні методи включали вимірювання медіанного значення (Me), верхнього та нижнього квартилів (25%; 75%). Для незалежних вибірок використовували U-критерій Манна-Уітні, залежних – T-критерій Вілкоксона, статистично значущими вважали розходження при р<0,05. Результати. У пацієнтів MG1 і MG2 у порівнянні до і після реабілітації виявлено статистично значущу різницю зниження рівня дисфункцій та обмежень у функції сну, функції емоцій, відчуття болю, функції дихання, втоми, функції дефекації, сили м’язів тулуба, миття частин тіла, контроль над раціоном і фізичною формою, що свідчить про ефективність впроваджених індивідуальних програм реабілітації на підгострому етапі реабілітації. Висновки. У післягострому періоді реабілітації індивідуальні програми реабілітації для пацієнтів після ЛХЦ середнього віку, спрямовані на вирішення конкретних короткострокових та довгострокових цілей, спрямовані на діяльність та участь тривалістю 21 день, здатні позитивно вплинути на зниження рівня дисфункцій та обмежень у таких показниках, як: функції сну, емоції, функції дихання, втома, функції дефекації, миття частин тіла, контроль над раціоном і фізичною формою. Для пацієнтів після ЛХЦ зі зниженими функціями сили м’язів тулуба, толерантності до фізичного навантаження, функцій травлення, функцій м’язової витривалості, ходьби на великі відстані необхідно продовжити реабілітаційні втручання на довготривалих періодах реабілітації.

Bibliografia

Голод Н.Р., Чурпій І.К. Міжнародна класифікація функціонування як інструмент формування реабілітаційної програми для пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії. Art of Medicine : Scientific and practical journal. 2020. Vol. 3. № 15. С. 38–42. DOI: 10.21802/artm.2020.3.15.38.

Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.

Bansal T., Joon A. Preoperative anxiety-an important but neglected issue: A narrative review. The Indian Anaesthetists’ Forum. 2016. Vol. 17. № 2. Р. 37–42. URL: https://journals.lww.com/iaaf/fulltext/2016/17020/preoperative_anxiety_an_important_but_neglected.2.aspx.

Bastamizad N., Abbasi P., Salari N., & Jalali R. Comparing the Effect of Incentive Spirometry and Deep Breathing Exercises on the Level of Shoulder Pain and Nausea Following Laparoscopic Cholecystectomy Surgery: A Clinical Trial Study. Gastroenterology nursing : the official journal of the Society of Gastroenterology Nurses and Associates. 2023. Vol. 46. № 1. Р. 14–22. DOI: 10.1097/SGA.0000000000000720.

Bello C., Nuebling M., Koster K.L., & Heidegger T. Patient-reported perioperative anaesthesia-related anxiety is associated with impaired patient satisfaction: a secondary analysis from a prospective observational study in Switzerland. Scientific reports. 2023. Vol. 13. № 1. 16301. DOI: 10.1038/s41598-023-43447-6.

Bulut G., & Karabulut N. The Effects of Breathing Exercises on Patients Having Laparoscopic Cholecystectomy Surgery. Clinical nursing research. 2023. Vol. 32. № 4. P. 805–814. DOI: 10.1177/10547738231154130.

Golod N., Buhaienko T., Imber V. et al. The Results of the Examination of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Acute Period of Rehabilitation Using the International Classification of Functioning. Acta Balneologica. 2022. Vol. 3. № 169. P. 224–229. DOI: 10.36740/ABAL202203104.

Golod N., Churpiy I., Yaniv O. et al. The Influence of the Application of Mineral Water on the Functional State of the Liver of Patients after Laparoscopic Cholecystektomia in the Long Period of Rehabilitation. Acta Balneologica. 2022. Vol. 1. № 167. P. 29–33. DOI: 10.36740/ABAL202201106.

Hertsyk A. The creation of programs of physical rehabilitation/therapy in musculoskeletal disorders. Slobozans’kij naukovo-sportivnij visnik. 2016. № 5(55). P. 22–27.

International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF), Geneva, Switzerland : World Health. 2001. URL: https://physrehab.org.ua/wp-content/uploads/docs/5210-preklad_mkf_dorosla_v_docx.pdf.

Jensen S.W., Gelbel J. Postcholecystectomy Syndrome Clinical Presentation. Medscape. 2018. URL: http://www.emedicine.medscape.com/article/192761-overview (дата звернення: 07.09.2021).

Kumar V., Bhongade R., Kumar V., Mathur P., Patel K., & Jyothi R.R. Postcholecystectomy syndrome: understanding the causes and developing treatment strategies for persistent biliary symptoms after gallbladder removal. Georgian medical news. 2023. № 340–341. P. 290–296.

Lee E.J., Shin C.M., Lee D.H., Han K., Park S.H., Kim Y.J., Yoon H., Park Y.S., & Kim N. The Association Between Cholecystectomy and the Risk for Fracture: A Nationwide Population-Based Cohort Study in Korea. Frontiers in endocrinology. 2021. № 12. 657488. DOI: 10.3389/fendo.2021.657488.

Loozen C.S., van Ramshorst B., van Santvoort H.C., Boerma D. Early Cholecystectomy for Acute Cholecystitis in the Elderly Population: A Systematic Review and Meta-Analysis. Dig. Surg. 2017. Vol. 34. № 5. Р. 371–379.

Prodinger B., Stucki G., Coenen M., Tennant A. The measurement of functioning using the International Classification of Functioning, Disability and Health: comparing qualifier ratings with existing health status instruments. Disabil. Rehabil. 2019. Vol. 41. № 5. P. 541–548.

Sarlemirad M., Yazdimoghaddam H., Dalili A., & Rastaghi S. The Impact of Incentive Spirometry on Shoulder Tip Pain in Laparoscopic Cholecystectomy: A Randomized Clinical Trial. Surgical laparoscopy, endoscopy & percutaneous techniques. 2021. Vol. 32. № 1. P. 14–20. DOI: 10.1097/SLE.0000000000001012.

Shabanzadeh D.M. New determinants for gallstone disease? Danish medical journal. 2018. Vol. 65. № 2. B5438.

Shabanzadeh D.M., & Novovic S. Alcohol, smoking and benign hepato-biliary dis1ease. Best practice & research. Clinical gastroenterology. 2017. Vol. 31. № 5. P. 519–527. DOI: 10.1016/j.bpg.2017.09.005.

Tartaglia D., Coccolini F., Cremonini C., Strambi S., Musetti S., Cicuttin E., Di Dato A., Cobuccio L., Cengeli I., Pucciarelli M., & Chiarugi M. Laparoscopic cholecystectomy for acute calculous cholecystitis in elderly. More complex but equally safe and effective. Annali italiani di chirurgia. 2022. № 93. P. 550–556.

Tufo A., Pisano M., Ansaloni L., de Reuver P., van Laarhoven K., Davidson B., & Gurusamy K.S. Risk Prediction in Acute Calculous Cholecystitis: A Systematic Review and Meta-Analysis of Prognostic Factors and Predictive Models. Journal of laparoendoscopic & advanced surgical techniques. Part A. 2021. Vol. 31. № 1. P. 41–53. DOI: 10.1089/lap.2020.0151.

Wei C.Y., Chuang S.H., Lin C.L., Kung W.M., Tai H.C., Tsai K.W., Kao C.H., Chen C.H., Yeh Y.H., & Hsu C.Y. Reduced risk of stroke following cholecystectomy: A nationwide population-based study. Journal of gastroenterology and hepatology. 2019. Vol. 34. № 11. P. 1992–1998. DOI: 10.1111/jgh.14678.

Sangiorgio G., Zanghì M., Dionigi G., & Zanghì G. Postcholecystectomy syndrome: biliary-related complications. Minerva surgery. 2023. Vol. 78. № 6. P. 684–691. DOI: 10.23736/S2724-5691.23.09942-2.

Opublikowane

2024-06-10

Jak cytować

Golod, N. R., Petryk, O. M., & Buhaienko, T. V. (2024). ДИНАМІКА РІВНЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПІСЛЯГОСТРОМУ ПЕРІОДІ РЕАБІЛІТАЦІЇ. Rehabilitation and Recreation, 18(2), 10–19. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.1

Numer

Dział

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ