ПОСТУРАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ СТУДЕНТОК РІЗНИХ ТИПІВ ТІЛОБУДОВИ

Анотація

Вступ. Численні сенсорні сигнали від зорової, соматосенсорної та вестибулярної систем використовуються для постурального контролю людини. Загальновідомо, що для підтримки постуральної стабільності центральна нервова система утримує загальний центр мас тіла у межах опорної поверхні. Постуральний контроль людини з різними типами тілобудови детально вивчений у статичних умовах, але ще не досліджено цю проблему у статодинамічних умовах. Мета дослідження – вивчити особливості статодинамічної стійкості студенток різних типів тілобудови. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, антропометричне обстеження. Для визначення статодинамічної стійкості тіла студенток використовувався діагностико-тренувальний комплекс «SportKat 650 TS» на базі рухомої платформи, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. У дослідженні встановлено таку стратифікацію залучених до дослідження 121 студентки з огляду на притаманний їм тип тілобудови: 64 особи мають мезоморфний, 35 осіб – ектоморфний, 22 особи – ендоморфний соматотипи. Одержані під час експерименту дані розкривають схильність обстежуваних (представників усіх піддослідних груп) до істотних коливань тіла у сагітальній площині, що увиразнює наявність у останніх труднощів з утриманням потрібної пози тіла, тобто неспроможність мінімізувати коливання тіла на рухомій опорі. На основі аналізу результатів «Динамічний тест – рух за годинниковою стрілкою» та «Динамічний тест – рух проти годинникової стрілки» у дівчат 17–18 років, які брали участь у експерименті, зафіксовані певні труднощі, серед яких: неможливість чіткого відображення та максимального наближення до результату руху, заданого програмним забезпеченням «Sport Kat 650 TS». Висновки. Загалом постуральну стійкість можна розглядати, як її здатність зберігатися і залишатися якісно незмінною у відповідь на втручання або коливання (включаючи постуральні коливання) в управлінні. Контроль за станом статодинамічної стійкості тіла є дуже важливою і основною вимогою у повсякденному житті людини. Контроль статодинамічної стійкості тіла вимагає зорових та вестибулярних впливів, а також пропріоцептивних та тактильних соматосенсорних впливів, щоб керувати м’язами, які регулюють поставу, у всьому тілі, особливо в нижніх кінцівках та тулубі. Виконання тестових вправ на діагностико-тренажерному комплексі «Sport Kat 650TS» дало змогу встановити відсутність конкретних відмінностей, які становлять очевидні закономірності, що відображають особливості статодинамічної стійкості дівчат 17–18 років різних типів тілобудови.