ДИНАМІКА РІВНЯ РИЗИКУ ПАДІНЬ ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ НА ПІДГОСТРОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.5Słowa kluczowe:
ризик падінь, холецистектомія, фізична терапія, похилий вік.Abstrakt
Мета статті полягає у визначенні динаміки ризику падінь пацієнтів похилого віку після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЦ) у підгострому періоді реабілітації під впливом засобів фізичної терапії. Матеріал. 80 пацієнтів похилого віку віком від 60 до 74 років із хронічним калькульозним холециститом (ХКХ) (n = 40) із яких жінки (n = 31), чоловіки (n = 9), та пацієнтів із гострим калькульозним холециститом (ГКХ) (n = 40), із яких жінки (n = 31) і чоловіки (n = 9), після ЛХЦ. Дослідження рандомізоване, просте, з одиночним засліпленням. Пацієнти із ХКХ: основна група (ОГ1), контрольна група (КГ1); із ГКХ: ОГ2 та КГ2. Пацієнти ОГ1 і ОГ2 отримували реабілітаційне втручання на підгострому етапі реабілітації зі стратегією зниження ризику падінь. Методи. Тест Берга на рівновагу. Методи математичної статистики: використовували t-критерій Стьюдента для залежних та незалежних вибірок, рівень значимості: p < 0,05. Результати. Ризиком падінь за тестом Берга вважається результат менше 40 балів, пацієнти похилого віку після ЛХЦ усіх груп у підгострому періоді мали ризик падіння. Під час першого обстеження рівня рівноваги не встановлено статистично значущої різниці між групами, у тому числі між групами із ХКХ і ГКХ. Порівняльна характеристика результатів тестування груп до та після реабілітації встановила статистично значущу різницю під час порівняння груп КГ1 і ОГ1 після; КГ2 і ОГ2 після та під час порівняння результатів ОГ1 до і ОГ1 після; ОГ2 до і ОГ2 після проведеного реабілітаційного втручання, що свідчить про ефективність впровадженої стратегії та засобів зниження ризику падінь. Висновки. Пацієнти похилого віку після ЛХЦ усіх груп на початку підгострого етапу реабілітації мали ризик падінь. Пацієнти контрольних груп (КГ1 і КГ2), які мали медикаментозну підтримку, відповідні дієтичні настанови та рекомендації щодо рухового режиму, не покращили свою функцію рівноваги за 12 тижнів. Результати рівноваги пацієнтів ОГ1 і ОГ2 які отримали реабілітаційне втручання зі стратегією зниження падінь і займалися за програмою фізичної терапії тривалістю 12 тижнів (36 занять), продемонстрували вихід із зони ризику падінь та статистично значуще (р < 0,05) підвищення результатів.
Bibliografia
Moreland B., Kakara R., Henry A. Trends in Nonfatal Falls and Fall-Related Injuries Among Adults Aged ≥ 65 Years – United States 2012–2018.
MMWR. Morbidity and mortality weekly report. 2020. Vol. 69. № 27. P. 875–881. DOI: https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6927a5.
Florence C.S., Bergen G., Atherly A., Burns E., Stevens J., Drake C. Medical costs of fatal and nonfatal falls in older adults. J Am Geriatr Soc. 2018. Vol. 66. № 4. P. 693–698.
Niemöller U., Tanislav C., Kostev K. Incidences for Fractures 2017-2021: What Do We Learn from the COVID-19 Pandemic? Healthcare (Basel, Switzerland). 2023. Vol. 11. № 20. P. 2804. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare11202804.
US Centers for Disease Control and Prevention Guidelines for Fall Risk. URL: https://www.cdc.gov/steadi.
Wiggins T., Markar S.R., Mackenzie H., Jamel S., Askari A., Faiz O., Karamanakos S., Hanna G.B. Evolution in the management of acute cholecystitis in the elderly: population-based cohort study. Surg Endosc. 2018. Vol. 32. № 10. P. 4078–4086. DOI: https://doi.org/10.1007/
s00464-018-6092-5.
Kohga A., Suzuki K., Okumura T., Yamashita K., Isogaki J., Kawabe A., Kimura T. Outcomes of early versus delayed laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis performed at a single institution. Asian J Endosc Surg. 2019. Vol. 12. № 1. P. 74–80. DOI: https://doi.org/10.1111/ases.12487.
Golod N., Buhaienko T., Imber V., Kara S., Zastavna O., Prysiazhniuk O., Kravchuk M. The Results of the Examination of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Acute Period of Rehabilitation Using the International Classification of Functioning. Acta Balneologica.
Vol. 3. № 278. P. 222–229. DOI: https://doi.org/10.36740/ABAL202203104. URL: https://actabalneologica.eu/03-2022.
Голод Н.Р. Метод оцінки рухової дієздатності. Art of Medicine (Науково-практичний журнал). 2018. Vol. 4. № 4. С. 60–68.
Muehlbauer T., Gollhofer A., Granacher U. Associations Between Measures of Balance and Lower-Extremity Muscle Strength / Power in Healthy Individuals Across the Lifespan: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports medicine (Auckland, N.Z.). 2015. Vol. 45. № 12. P. 1671–1692. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0390-z.
Sadeghi H., Jehu D. A., Daneshjoo A., Shakoor E., Razeghi M., Amani A., Hakim M. N., Yusof A. Effects of 8 Weeks of Balance Training, Virtual Reality Training, and Combined Exercise on Lower Limb Muscle Strength, Balance, and Functional Mobility Among Older Men: A Randomized Controlled Trial. Sports health. 2021. Vol. 13. № 6. P. 606–612. DOI: https://doi.org/10.1177/1941738120986803.
Lesinski M., Hortobágyi T., Muehlbauer T., Gollhofer A., Granacher U. Effects of Balance Training on Balance Performance in Healthy Older Adults: A Systematic Review and Meta-analysis. Sports medicine (Auckland, N.Z.). 2015. Vol. 45. № 12. P. 1721–1738. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0375-y.
Borde R., Hortobágyi T., Granacher U. Dose-Response Relationships of Resistance Training in Healthy Old Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports medicine (Auckland, N.Z.). 2015. Vol. 45. № 12. P. 1693–1720. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0385-9.
Behm D.G., Muehlbauer T., Kibele A., Granacher U. Effects of Strength Training Using Unstable Surfaces on Strength, Power and Balance Performance Across the Lifespan: A Systematic Review and Meta-analysis. Sports medicine (Auckland, N.Z.). 2015. Vol. 45. № 12. P. 1645–1669. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0384-x.
Gillespie L.D., Robertson M.C., Gillespie W.J., Sherrington C., Gates S., Clemson L.M., et al. Interventions for preventing falls in older people living in the community. Cochrane Database Syst Rev. 2012. №9. P. CD007146.
Tricco A.C., Thomas S.M., Veroniki A.A., Hamid J.S., Cogo E., Strifler L., et al. Comparisons of interventions for preventing falls in older
adults: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2017. Vol. 318. № 17. P. 1687–1699.
Phelan E.A., Aerts S., Dowler D., Eckstrom E., Casey C.M. Adoption of evidence-based fall prevention practices in primary care for older adults with a history of falls. Front Public Health. 2016. № 4. P. 190.
Casey C.M., Parker E.M., Winkler G., Liu X., Lambert G.H., Eckstrom E. Lessons learned from implementing CDC’s STEADI falls prevention algorithm in primary care. Gerontologist. 2017. Vol. 57. № 4. P. 787–796.
Stevens J., Smith M., Parker E., Jiang L., Floyd F. Implementing a clinically based fall prevention program. Am J Lifestyle Med. 2020. Vol. 14. № 1. P. 71–77. DOI: https://doi.org/10.1177/1559827617716085(0).
Johnston Y.A., Bergen G., Bauer M., Parker E.M., Wentworth L., McFadden M., et al. Implementation of the Stopping Elderly Accidents, Deaths, and Injuries Initiative in primary care: an outcome evaluation. Gerontologist. 2019. Vol. 59. № 6. P. 1182–1191. DOI: https://doi.org/10.1093/geront/gny101.
Florence C.S., Bergen G., Atherly A., Burns E., Stevens J., Drake C. Medical costs of fatal and nonfatal falls in olderadults. J Am Geriatr Soc. 2018. Vol. 66. № 4. 693–698.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Użycie niekomercyjne – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
