ОСВІТА – ШЛЯХ В МАЙБУТНЄ

Autor

  • Т. С. Мицкан
  • Б. М. Мицкан
  • І. М. Григус
  • Т. З. Маланюк
  • С. С. Єрмаков
  • Т. С. Єрмакова

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.33

Słowa kluczowe:

освіта, пізнання знання, учні/студенти, вчителі/викладачі.

Abstrakt

Сьогодні мало надавати певні знання з біології, історії, математики, літератури, хімії, фізики, фізичної культури тощо, які можна окрім школи почерпнути в мережі Інтернет та в системі неформальної освіти. В освіті сьогодні бракує можливості розглядати фундаментальні засади життя індивіда, громадянина і саме головне Людини (!). Для того, щоб учень,/студент могли осягнути саме таку філософію життя потрібно як вчителю/викладачу, так і учню/студенту інтегрувати багато знань, що вимагає більш складного (комплексного) способу пізнання природи і суспільства. Звідси випливає необхідність в навчальному процесі, з урахуванням індивідуального розвитку пізнання, опиратися на дві його основні стадії: 1) стихійної, тобто консервативної, належним чином не усвідомленої; 2) активно-дійової, що є усвідомленою, свідомо організованою та спрямованою на спеціальне продукування знань. Мета – розкрити сучасні тенденції розвитку освіти та шляхи її реформування. Методи. У нашому теоретичному дослідженні використано методологічні ідеї, методи і підходи, співвідносні європейсько центричній ідеології і методології «Нової української школи». Результати. Зміна парадигми освіти в контексті теорії пізнання повинна здійснюватися шляхом впровадження на всіх рівнях освіти – від початкової до вищої таких комплексних тем: пізнання знання та його еволюції; пізнання природи і суспільства, розуміння людського; осягнення етичної тріади – індивід-суспільство-вид. Такий підхід дасть змогу розвивати здібності школярів/студентів для усвідомлення індивідуальних і колективних проблем у всіх їх складнощах, а освітній процес викликатиме цікавість до неоднозначності і багатозначності, розвиватиме здібності об’єднувати антагоністичні відношення. Нова система освітнього процесу повинна розглядати різні форми раціональності (теоретичної, критичної, самокритичної ) викривлення раціональності (раціоналізація, інструментальний розум, штучний інтелект), доцільність відкритої раціональності (головно наукових даних, які заперечують її, та щодо зовнішньої критики). освіта має своїм завданням не підготовку до тестів, а допомогти учням знайти своє місце в суспільній життєдіяльності. Необхідно усвідомити, що економіка в ХХІ столітті вже перестала платити за те, що людина знає, а винагороджує за те, що людина спроможна зробити з тим, що вона знає. необхідні такі освітні програми, які б наголошували на самооцінці й індивідуальному розвитку, формуванні вміння радити собі в житті, навчати вчитися і пізнавати знання, тобто мислити, розвиткові академічно-професійних, фізичних і мистецьких здібностях. Важливо оцінити те, чи вміє учень/студент мислити, перевести реальну проблему в площину кількісних показників. Як і будь-яка реформа, радикальні зміни в освіті вимагають підготовки нових педагогів, які були б спроможні реалізувати у своїй професійній діяльності сенс громадянської й етичної місії, задля того аби кожен учень/студент міг розв’язувати важливі проблеми свого особистого і громадянського життя, створювати передумови для розвитку майбутнього свого суспільства, своєї цивілізації і людства. Висновок. Головна мета освіти в ХХІ столітті – навчити пізнавати знання, підготувати учнів/студентів до дорослого і професійного життя, навчити їх вчитися протягом усього життя, допомогти їм навчитися пізнавати світ, набути інтелектуальних, емоційних, фізичних, соціальних і стратегічних ресурсів, щоб вирішувати найрізноманітніші проблеми і при цьому долати труднощі та ризикувати.

Bibliografia

Арзютов Г.М., Лахно Д.М., Рябчун Л.Я., Арзютов Г.Г., Квартич В.В. Визнання української боротьби на поясах у світі. Національні бойові культури в контексті світової цивілізації. Феномен: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Запоріжжя, 2015. С. 5-12.

Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. Київ: Атіка, 2008. 684 с.

Вовк О.І. Філософські основи пізнання: мультипарадигмальність і гносеологічний плюралізм. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Літературознавство. 2014. Вип. 19. С. 21-25.

Готтман Джон, Деклер Джоан. Емоційний інтелект у дитини. Харків: Віват, 2022. 272 с.

Ґоулман Деніел. Емоційний інтелект. Харків: Віват. 2018. 508 с.

Драйден Гордон, Вос Джаннетт. Революція в навчанні. Львів: Літопис, 2005. 541 с.

Дутчак Руслан. Надбавка за престижність праці за рахунок ОМС – нюанси. Бухгалтерія для бюджету та ОМС. 2022. № 3. С. 3-6.

Запорожан В. Ноосферне мислення В.І. Вернадського – нооетика. Світогляд. 2013. № 1. С. 48-51.

Концепція нової української школи. Упорядники: Л. Гриневич та ін. К., 2016. 34 с.

Мицкан Б.М., Мицкан Т.С. Рівень сформованості акмеологічної компетентності бакалаврів фізичної культури. Матеріали п’ятого регіонального науково-методичного семінару, приуроченого 30-й річниці створення Національного олімпійського комітету України «Інноваційні підходи до фізичного виховання і спорту студентської молоді». Тернопіль, 18-19 грудня 2020 р. Тернопіль, 2020. С. 112-115. 11. Заборняк С., Кухцяк М., Мицкан Б., Мицкан Т. Фізична культура в українських школах Галичини (1986–1918 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2020. Вип. 35. С. 32-41.

Морен Едгар. Шлях. За майбутнє людства. К.: Ніка-Центр, 2014. 255 с.

Пилат В. Бойовий гопак. Галицька видавнича спілка. 1999. 336 с.

Приступа, Є.Н. Становлення і розвиток педагогічних основ української народної фізичної культури: дис. докт. пед. наук. Львів, 1995. 367 с.

Рансьєр Жак. Учитель-незнайко. П’ять уроків із розкріпачення розуму. К .: Ніка- Центр, 2013.168 с.

Робінсон Кен, Лу Ароніка. Школа майбутнього. Львів: Літопис, 2016. 257 с.

Табачковський В.Г., Булатов М.О., Хамітов Н.В. Філософія: світ людини: навч. посіб. Київ: Либідь, 2003. 432 с.

Товканець О. Особливості управління освітою в центральноєвропейських країнах на регіональному і національному рівнях. Молодь і ринок. 2021. №5-6 (191-192). С. 25-31.

Хамітов Н.В. Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту. 3-тє видання, виправлене і доповнене. Київ: КНТ, 2020. 396 с.

Цьось А.В. Українські народні ігри та забави: навч. посіб. Луцьк: Надстир’я, 1994. 96 с.

Carl Honore. In Prause of Slowness: How a Worldwide Movement Is Caltenging the Cult of Speed. San Francisko: Harper SanFrancisko, 2004. 320 p.

Eisner Elliot W. The Arts and the Creation of Mind. Yale University Press, 2004. 280 р.

Green Elizabeth. Building a Better Teacher: How Teaching Works (and How to Teach It to Everyone). WW Norton & Company, 2014. 397 р. 24. Hanushek Eric A. An Effective Teacher in Every Classroom: A Lofty Goal, but How to Do It? Education Next. 2010.N10(3). P. 47–52.

Joe Harrison. One Sice Doesn’t Fit All! Slow Education at Hole Trinity Primary School Darwen. http://sloweducation.co.uk/2013/06/13/ one-sitce-doesn’t-fit-fll-slow-education-at-holy -trinity-schul-darwen/.

National Report on the Results of the International PISA-2018 Education Quality Survey. Qty. ed.: M. Mazorchuk (main author), T. Vakulenko, V. Tereshchenko, G. Bychko, K. Shumova, S. Rakov, V. Gorokh and others; Ukrainian Center for Educational Quality Assessment. Kyiv: UCEAO, 2019. 439 p. http:// testportal.gov.ua//wpcontent/uploads/2019/12/ PISA_2018_Report_UKR.pdf

Partanen Anu. What Americans Kcep Ignoring About Finland’s School Success. The Atlantic.com., 29.12.2011. http://www. Theatlantic. com/national/archive/2011/12/what-americans- keep-ignoring-about-finlands-school-success/ 250564#.Tv4jn7hW2CU.twitter.

Smith Alistair. High Performers: The Secrets of Successful Schools. Carmarthen Wales: Crown House Pub. 2011.

Sugata Mitra. The Child-Driven Education. http://www.ted.com/talks/sugata_mitra_ the_child_driven_education/transcript? language= en

Opublikowane

2023-08-14

Jak cytować

Мицкан, Т. С., Мицкан, Б. М., Григус, І. М., Маланюк, Т. З., Єрмаков , С. С., & Єрмакова, Т. С. (2023). ОСВІТА – ШЛЯХ В МАЙБУТНЄ. Rehabilitation and Recreation, (15), 254–268. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.33

Numer

Dział

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ

Inne teksty tego samego autora

1 2 > >> 

Podobne artykuły

Możesz również Rozpocznij zaawansowane wyszukiwanie podobieństw dla tego artykułu.